вівторок, 24 жовтня 2017 р.

Оподаткування матеріальної допомоги

У Податковому кодексі України матеріальна допомога оподатковується за правилами благодійної допомоги.

Є три види допомоги, що оподатковуються по-різному.

«Просто» матеріальна допомога не оподатковується в сумі до 2240,00 грн (у 2017 р. – 1,4 прожиткового мінімуму) згідно з пп. 170.7.3 ПКУ.

Матеріальна допомога на лікування та медичне обслуговування згідно з пп. 165.1.19 ПКУ не оподатковується в повній сумі за умови підтвердження понесених витрат. На думку податківців, така допомога надається як компенсація понесених витрат, тобто спочатку лікування за свої кошти, потім —допомога.

Матеріальна допомога закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав не оподатковується у повній сумі згідно з пп. 170.7.4 ПКУ. Але якщо вона надається для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Строк використання допомоги – 12 місяців. Якщо не використана та не повернута — оподатковєуться.


четвер, 16 лютого 2017 р.

Мінімальна зарплата в погодинному розмірі


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

 

НАКАЗ


від 16 квітня 1999 року N 69

 

Про методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці


Основними напрямами соціальної політики України на 1997 - 2000 роки передбачено поступовий перехід (починаючи з 1999 року) на погодинну оплату праці з застосуванням мінімального розміру погодинної заробітної плати.
З метою надання практичної допомоги суб'єктам господарювання, які встановлюють погодинну систему оплати праці, наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці (додаток 1).
2. Направити Методичні рекомендації міністерствам, відомствам, міськ(обл)держадміністраціям для практичного використання в роботі.

Міністр                                                                                І. Сахань

Додаток 1
до наказу Міністерства праці та
соціальної політики України
від 16 квітня 1999 р. N 69 

Методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці

Вступ

Впровадження ринкових відносин та відповідні структурні зміни в економіці потребують розробки нових заходів щодо удосконалення системи оплати праці. Серед них важливе місце займає запровадження погодинної оплати праці.
Основними напрямами соціальної політики України на 1997 - 2000 роки передбачено поступовий перехід (починаючи з 1999 року) на погодинну оплату праці з застосуванням мінімального розміру погодинної заробітної плати. 
Для надання практичної допомоги підприємствам, які запроваджуватимуть погодинну оплату праці, розроблені дані методичні рекомендації, які висвітлюють її сутність, доцільність, оптимальні сфери та умови застосування.
Впровадження погодинної оплати праці повинно стати ефективним засобом зв'язку оплати праці з фактичними трудовими витратами.
Безперечними перевагами погодинної оплати праці є:
підвищення ефективності використання робочого часу;
сприяння запровадженню нових форм зайнятості в сучасних умовах господарювання;
врегулювання сфери зайнятості і оплати праці осіб, не охоплених колективними договорами.

вівторок, 24 січня 2017 р.

Як платити мінімальну зарплату, якщо не виконано норму

Як нараховувати зарплату і проводити доплату до мінімальної зарплати 3200.00, якщо відпрацьовані всі дні (години), але норму виробітку не виконано?

В цьому випадку слід орієнтуватися на процент виконання норми виробітку, незалежно від того, скільки часу відпрацьовано.
Мінімальна зарплата - це плата за виконану місячну (годинну) норму праці. Таке визначення дещо вводить в оману, але відрядникам ми платимо за обсяг роботи, а не за години роботи. Тому якщо працівник виконав норму на 90%, то й оплата буде пропорційна до 3200.00 х 90%. 
Якщо невиконання норми пов'язано з простоєм з вини роботодавця, оплачуємо час простою з розрахунку 2/3 тарифної ставки, до мінімальної зарплати оплату за час простою не враховуємо, до мінімальної зарплати доплату не проводимо, якщо ставка 3200.00 і більше.
Наприклад, якщо оклад працівника 2000 грн, то йому слід нарахувати: 2000.00 х 90% = 1800.00 грн. Доплата до мінімалки становитиме: 3200.00 × 90% = 2880.00 - 1800.00 = +1080 грн.

Як проводити доплату до мінімальної зарплати

Щоб правильно зробити доплату до мінімальної зарплати слід враховувати наступне.

Якщо з 1 січня працівнику встановлено оклад 3200 грн і вище, то незалежно від того, що працює він повний час (40 год на тиждень) і був, наприклад, у відпустці, прогулював, хворів тощо і, як наслідок, його нарахована зарплата буде менше 3200 грн, чи він працює неповний робочий час (20 год на тиждень = 0,5 окладу тощо), можна про такого працівника "забути" - жодних доплат до мінімальної зарплати йому робити не потрібно буде.

Приклад 1. Оклад 3200 грн, і працівник 2 дні був у відпустці без збереження зарплати. Йому буде нараховано, умовно: 3200 : 20 х 18 = 2880 грн. До 3200 такому працівнику доплачувати не потрібно.

Приклад 2. Оклад 3200 грн, працівник працює неповний робочий час - на 0,5 окладу і  2 дні був у відпустці без збереження зарплати. Йому буде нараховано, умовно: 3200 х 0,5 : 20 х 18 = 1440 грн. До 3200 такому працівнику доплачувати не потрібно.